Виховний захід на тему: «День вшанування учасників ліквідації наслідків на ЧАЕС»

Чи знаєш ти, світе, як сиво ридає полин,

Як тяжко, як тужно моєму народу болить!

Мета: осмислити та усвідомити масштаби трагічних подій, розбудити почуття відповідальності перед наступним поколінням, виховувати глибоку повагу до людей, які віддали своє життя в ім'я майбутнього життя людства, розвивати почуття гордості за свій народ, прищеплювати любов до рідного краю.

Обладнання: в центрі зали - фотографії ліквідаторів катастрофи, плакат «Ще довго сіятиме світу Чорнобиль біль і самоту…», презентація з фотографіями ліквідаторів, мультимедійна система, книги про Чорнобильську трагедію, документальний фільм «Битва за Чорнобиль».

Хід заходу

І. Організаційний момент

Ведучий. У ніч з 25 на 26 квітня 1986 року о першій годині 23 хв. 40 сек., коли всі спали безтурботним сном, над 4-м реактором Чорнобильської атомної електростанції несподівано розірвало нічну темряву велетенське полум'я. Почався новий відлік українського часу.

Болісний, Гіркий. Печальний. Чорнобиль. Це земля, стежки якої заросли травами, якими ніхто не ходить. Це слово сьогодні стало символом горя, страждань, розорених людських осель.

Ведуча. Відтепер 14 грудня ми визначаємо сумну дату  - День вшанування учасників ліквідації аварії на Чорнобильській атомній електростанції. Указ N 945/2006 про заснування цієї пам'ятної дати підписаний Президентом 10 листопада 2006 року.

Ведучий. Прошу всіх встати для вшанування пам’яті учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС хвилиною мовчання.

ІІ. Основна частина

Ведуча. Цей день встановлено з метою гідного визначення мужності, самовідданості і високого професіоналізму учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, багато з них загинули, рятуючи рідну землю і все людство від наслідків найбільшої в світовій історії техногенної катастрофи.

 Ведучий. За 26 років в Україні їм відкрито тисячі меморіальних комплексів та пам’ятників, пам’ятних знаків, які вшановують пам’ять героїв – чорнобильців.

Лейтенанти – хлопці непохитні,

Молоде, вогняне покоління.

Ви, як пам'ять, у тривожнім світі,

Роду незнищенного коріння.

Сівачі, поліщуки від роду –

Ви з вогнем назавжди подружили.

В сонце ткану днину і в негоду

Той вогонь перепинить зуміли.

Ведуча. Саме 14 грудня, 26 років тому, було через 7 місяців після вибуху, на Чорнобильській АЕС було завершено спорудження захисного саркофага над зруйнованим четвертим енергоблоком.

ІІІ. Підсумок заходу

 Ведучий. Ще й досі ми не можемо сповна оцінити і осмислити наслідки фатального вибуху. Чорнобиль для нас – це 3,3 мільйони чоловік, серед них понад 1 мільйон дітей.

Завдяки мужності ліквідаторів, ми сьогодні можемо з жахом згадувати про ті події. Без самовідданого героїзму тих мужніх людей, наслідки могли б бути набагато гірші.

І віддали все, що мали

Життя – що одне в людини

Вірю, що ви врятували

Долю моєї дитини.

Ведуча. Це понад 54 тис. кв. м території, що зазнала прямого радіаційного ураження.

Ведучий. Це 16о тисяч людей із 129 населених пунктів, яким довелося залишити рідні домівки і переїхати в інші місця.

Ведуча. Більше 350 тисяч людей брали безпосередню участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, серед них більше 20 тисяч працівників військ цивільної оборони та 6217 вогнеборців, більше тисячі з яких вже не має серед нас.

Бути людиною –

Не дуже просто,

Бути людиною –

Геройство в наші дні.

Встати і крикнути

З трибуни, з помосту:

«О, люди! Залишайтеся людьми!»

Ведучий. Небезпечного впливу аварії зазнають або ще будуть зазнавати близько 35 млн. чоловік.

Ведуча. Ця катастрофа ще дуже довго буде відчуватися важким відлунням в наших серцях.

Нехай мирний атом служить на благо людства. Ще раз всім ліквідаторам щира подяка і шана.

Ведучий. А зараз Вам пропонується переглянути документальний фільм «Битва за Чорнобиль».